бізон
БІЗО́Н, а, ч.
1. Велика північноамериканська тварина підродини бичачих родини порожнисторогих, подібна до європейського зубра.
Як із Ноєвого ковчега, висипало все.., помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони (О. Гончар);
Майже повністю зникли сьогодні американські бізони і європейські зубри (з навч. літ.).
2. мн. Рід тварин родини порожнисторогих, який включає два види: європейського зубра та американського бізона.
Бізони – рід великих парнокопитих тварин, поширений у Північній півкулі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бізон — бізо́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бізон — -а, ч. Великий північноамериканський бик, подібний до європейського зубра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бізон — А, ч. Тугодум, телепень, здоровань. Ну ти, Генка, і бізон. (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- бізон — бізо́н (франц. bison, з лат. bison) рід диких биків родини порожнисторогих. Зберігся в заповідниках Північної Америки (бізон американський) та Європи (зубр європейський). Словник іншомовних слів Мельничука
- бізон — Ссавець родини порожнисторогих; численні стада б. заселяли прерії та ліси Пн. Америки; вис. у холці бл. 2,5 м, маса бл. 1350 кг; вид врятовано від повного винищення. Універсальний словник-енциклопедія
- бізон — Бізо́н, -на; -зо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бізон — БІЗО́Н, а, ч. Великий північноамериканський бик, подібний до європейського зубра. Як із Ноєвого ковчега, висипало все.., помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри, дикі монгольські коні та сайгаки, могутні бізони (Гончар, Таврія.., 1957, 322). Словник української мови в 11 томах