бікарбонати
БІКАРБОНА́ТИ, ів, мн. (одн. бікарбона́т, у, ч.), хім.
Кислі солі вугільної кислоти.
Бікарбонат натрію, призначений для роздрібної торгівлі, пакують у пачки масою 500 грамів (з наук.-техн. літ.);
Кальцинована сода, перероблена в очищений бікарбонат, застосовується у фармацевтичній промисловості (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бікарбонати — бікарбона́ти (від бі... і карбонати) те саме, що й гідрокарбонати. Словник іншомовних слів Мельничука