білабіальний
БІЛАБІА́ЛЬНИЙ, а, е, лінгв.
Те саме, що гу́бно-губни́й.
Деякі особливі риси, що характеризують мову Півдня Східної Славії, виникли ще в прасхіднослов'янський період, тобто до IX ст. – гортанний h, білабіальний w та деякі інші фонетичні, а також лексичні явища, які нині визначити важко (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білабіальний — білабіа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- білабіальний — -а, -е: Білабіальний звук лінгв. — приголосний звук, що утворюється зближенням або зімкненням обох губ; губно-губний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білабіальний — білабіа́льний (від бі... і лабіальний) губно-губний приголосний звук (напр., б, п, м) на відміну від лабіодентального. Словник іншомовних слів Мельничука