білозубка
БІЛОЗУ́БКА, и, ж.
Маленький комахоїдний ссавець родини землерийкових з білими зубами.
Розміри білозубок малих, здобутих у західних областях України: довжина тіла і голови 55,0–56,0 мм, довжина хвоста 31,0–33,0 мм (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білозубка — білозу́бка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- білозубка — -и, ж. Маленька комахоїдна землерийка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білозубка — БІЛОЗУ́БКА, и, ж. (Crocidura). Маленька комахоїдна землерийка. Розміри білозубок малих, здобутих у західних областях УРСР..: довжина тіла і голови 55,0-56,0 мм, довжина хвоста 31,0-33,0 мм (Звірі зах. обл. Укр., 1956, 26). Словник української мови в 11 томах