білок
БІЛО́К¹, лка́, ч.
1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток.
Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (з навч. літ.);
Іноді виникає алергія на білок курячого яйця (з газ.);
* У порівн. Алі .. скочив у море, занурюючи мокрі рожеві литки у легку й білу, як збитий білок, піну (М. Коцюбинський).
2. біохім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина.
Білки відіграють особливо важливу роль у біології, тому що вони є незамінною основою живої речовини (з наук. літ.);
Джерелами білка в харчуванні людей є продукти тваринного і рослинного походження (м'ясо, риба, яйця, молоко, сир, хліб, крупи) (з наук. літ.);
* Образно. Білок заявляв претензію на якусь екстериторіальність, на якусь дипломатичну недоторканість серед інших органічних речовин (В. Підмогильний).
БІЛО́К² див. білки́.
Значення в інших словниках
- білок — біло́к 1 іменник чоловічого роду речовина біло́к 2 іменник чоловічого роду оболонка ока Орфографічний словник української мови
- білок — I -лка, ч. 1》 Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. 2》 біол., хім. Складна хімічна сполука, органічна речовина, яка є основною складовою частиною клітин організмів; білковина. II див. білки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білок — світи́ти / засвіти́ти очи́ма (о́ком, білка́ми) на кого і без додатка. 1. Пильно дивитися, поглядати на кого-небудь. Мій парубок (Яків) тільки очима світить та поза мною посувається (Марко Вовчок); — Які проворні... Фразеологічний словник української мови
- білок — Біло́к, білка́, -ко́ві, в -ку́; -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- білок — БІЛО́К¹, лка́, ч. 1. Густа напівпрозора маса пташиного яйця, в якій міститься жовток. Тонка оболонка відокремлює жовток від білка (Зоол., 1957, 112); *У порівн. Алі.. Словник української мови в 11 томах