1. Словник української мови у 20 томах

білостінний

БІЛОСТІ́ННИЙ, а, е.

Який має білі, вибілені стіни.

Стояла колись білостінна хата посеред великого хутора, а в тій хаті .. жила молода козачка з хлопчиком Андрійком (Р. Іваничук);

Край озера на високому горбі в сосновому бору стоїть білостінна кам'яна церква Святого Архангела Михаїла (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білостінний — -а, -е. Який має білі, вибілені стіни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Білостінний — Білості́нний прізвище Орфографічний словник української мови
  3. білостінний — БІЛОСТІ́ННИЙ, а, е. Який має білі, вибілені стіни. Серед озер, садів, в білостінних хатах спочивають спокійно колгоспники Чапаївки (Рибак, Зброя.., 1943, 4). Словник української мови в 11 томах