більшовизм
БІЛЬШОВИ́ЗМ, у, ч.
1. іст. Ідейна течія і політичний рух радикальних марксистів на початку XX ст. у Російській імперії, які мали на меті захоплення влади і встановлення диктатури пролетаріату, а в подальшому – будівництво соціалізму і комунізму.
– А я не примирюсь! Не можу! – скрикнула Марія Миколаївна, згадавши синів, яких загибель вона призвичаїлась ставити на карб більшовизмові (В. Підмогильний);
[Голова суду:] Статую Феміди, символ загальнолюдського суду, що її закопав був більшовизм, ми знову одкопуємо і ставимо на цей стіл (М. Куліш);
Російський більшовизм певною мірою виступав як спадкоємець традицій російської великодержавності (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Вияв крайнього екстремізму, ідеологічного фанатизму, політичної нетерпимості, схильності до насильства.
Більшовизм – це антипод плюралізму та демократії, повне заперечення позиції особистості (з публіц. літ.).
Значення в інших словниках
- більшовизм — більшови́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- більшовизм — Одна з версій марксизму, пов’язана з партією більшовиків, утвореною в 1903 році після розколу Російської соціал-демократичної робітничої партії, і зокрема з Леніним. Енциклопедія політичної думки
- більшовизм — -у, ч., іст. Ідейні, теоретичні, стратегічні й тактичні основи революційного пролетарського руху та революційного перетворення капіталістичного суспільства в комуністичне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- більшовизм — БІЛЬШОВИЗМ — рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. Філософський енциклопедичний словник
- більшовизм — БІЛЬШОВИ́ЗМ, у, ч. Ідейні, теоретичні, стратегічні й тактичні основи революційного пролетарського руху та революційного перетворення капіталістичного суспільства в комуністичне, розроблені В. І. Словник української мови в 11 томах