більш-менш

БІЛЬШ-МЕ́НШ, присл.

Певною мірою; в основному.

Хотілось прийняти гостя як слід, хотілось навіть купити вина, горілки та консервів тощо, але, на жаль, не було більш-менш пристойного посуду і, головне, не було грошей (М. Хвильовий);

Не сказати б, що вона визначалась особливою вродою, – просто гарна дівка, з більш-менш правильними рисами обличчя (Б. Антоненко-Давидович);

Більш-менш закінчений проміжок педагогічного процесу – це урок (з навч. літ.);

Нині навіть очко проти Хорватії – більш-менш прийнятний результат для нашої збірної (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більш-менш — бі́льш-ме́нш прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. більш-менш — пр., (вдало) порівняно: (точно) приблизно, якоюсь мірою; менше-більше. Словник синонімів Караванського
  3. більш-менш — ПОЧАСТИ (не повністю, не в повній мірі), ЧАСТКО́ВО, ПЕ́ВНОЮ МІ́РОЮ, БІЛЬШ-МЕ́НШ. Треба ще відзначити, що усність творення залишається в основному за такими видами народної творчості, як приказка, прислів'я, анекдот, казка... Словник синонімів української мови
  4. більш-менш — Більш-ме́нш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)