більш-менш
БІЛЬШ-МЕ́НШ, присл.
Певною мірою; в основному.
Хотілось прийняти гостя як слід, хотілось навіть купити вина, горілки та консервів тощо, але, на жаль, не було більш-менш пристойного посуду і, головне, не було грошей (М. Хвильовий);
Не сказати б, що вона визначалась особливою вродою, – просто гарна дівка, з більш-менш правильними рисами обличчя (Б. Антоненко-Давидович);
Більш-менш закінчений проміжок педагогічного процесу – це урок (з навч. літ.);
Нині навіть очко проти Хорватії – більш-менш прийнятний результат для нашої збірної (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- більш-менш — бі́льш-ме́нш прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- більш-менш — пр., (вдало) порівняно: (точно) приблизно, якоюсь мірою; менше-більше. Словник синонімів Караванського
- більш-менш — ПОЧАСТИ (не повністю, не в повній мірі), ЧАСТКО́ВО, ПЕ́ВНОЮ МІ́РОЮ, БІЛЬШ-МЕ́НШ. Треба ще відзначити, що усність творення залишається в основному за такими видами народної творчості, як приказка, прислів'я, анекдот, казка... Словник синонімів української мови
- більш-менш — Більш-ме́нш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)