біліарний

БІЛІА́РНИЙ, а, е, фізл.

Жовчний; стос. до жовчі.

Розроблено клініко-експериментальне обґрунтування застосування компресійних анастомозів у біліарній хірургії (з наук. літ.);

Первинний біліарний цироз належить до досить рідкісних захворювань (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біліарний — -а, -е. Жовчний; такий, що стосується (відноситься до) жовчі. Великий тлумачний словник сучасної мови