білірубін
БІЛІРУБІ́Н, у, ч.
Один з основних пігментів у жовчі людей і м'ясоїдних тварин, що утворюється шляхом ферментативного відновлення білівердину.
Та частина еритроцитів, що залишилась, розпадається з вивільненням гемоглобіну, який під впливом ендотелію оболонок мозку перетворюється на білірубін (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білірубін — білірубі́н іменник чоловічого роду жовчний пігмент Орфографічний словник української мови
- білірубін — -у, ч., мед. Один із жовчних пігментів жовтогарячого кольору, що виділяється з жовчю в кишечник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білірубін — білірубі́н (від лат. bilis – жовч і ruber – червоний) один з жовчних пігментів жовто-оранжевого кольору. Утворюється переважно в печінці, виділяється з жовчю. Словник іншомовних слів Мельничука
- білірубін — Оранжево-червоний барвник жовчі, який розкладається бактеріями в шлунково-кишковому тракті; при захворюваннях печінки і жовчних шляхів потрапляє у кров і накопичується у шкірі (жовтяниця). Універсальний словник-енциклопедія