біметалевий
БІМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е, спец.
1. Прикм. до бімета́ли.
Проектанти зупинились на біметалевому варіанті;
// Зробл. з біметалу.
Біметалева втулка складається зі стального корпусу, вкритого зсередини шаром бронзи різної товщини (з навч. літ.);
Біметалева спіраль;
Біметалеві різальні інструменти.
2. Те саме, що двометале́вий.
Корозія, яка виникає, коли два різні метали або сплави перебувають в електричному контакті між собою, називається біметалевою корозією (з наук.-техн. літ.).
3. фін. Прикм. до біметалі́зм.
Деякі члени союзу – Бельгія, Iталія, Швейцарія – прийняли французький біметалевий стандарт із фіксованим співвідношенням між сріблом та золотом (з наук.-техн. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біметалевий — біметале́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- біметалевий — -а, -е. Прикм. до біметал, біметали. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біметалевий — БІМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до бімета́л, бімета́ли; // Зробл. з біметалу. Біметалева втулка складається з стального корпусу, вкритого зсередини шаром бронзи різної товщини (Слюс. справа, 1957, 307); Біметалева спіраль; Біметалеві різальні інструменти. Словник української мови в 11 томах