1. Словник української мови у 20 томах

бімс

БІМС, а, ч., мор.

Поперечна балка, що з'єднує борти судна і служить основою для палуби.

Між вантажем та бімсами повинен бути вільний простір не менше 0,5 м (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бімс — бімс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бімс — (англ. beams, множ. від beam – балка, брус) підпалубна балка, що підтримує палубу і надає їй міцності. Є частиною поперечного набору судна. Словник іншомовних слів Мельничука