1. Словник української мови у 20 томах

біогенетичний

БІОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, біол.

Прикм. до біогене́з.

У “Мюнхенських лекціях” Шеллінга чи не вперше трапляється формулювання біогенетичного закону (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біогенетичний — біогенети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біогенетичний — -а, -е. 1》 Характеристика процесів, за допомогою яких живі істоти відтворюють інші живі істоти. 2》 Характеристика аспектів поведінки, які мають біологічне або органічне походження. Великий тлумачний словник сучасної мови