біогумус
БІОГУ́МУС, у, ч., екол.
Добриво, яке утворюється в результаті життєдіяльності дощових черв'яків у органічному середовищі.
У зв’язку з тим, що біогумус зв'язує нітрати, важкі метали та радіонукліди в міцні малорухомі сполуки, різко зменшується їх кількість у вирощених на ньому овочах, фруктах, зернових і кормових культурах (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біогумус — -а, ч. Добриво, що його одержують в результаті життєдіяльності дощових хробаків в якому-небудь органічному середовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови