біодизель

БІОДИ́ЗЕЛЬ, ю, ч.

Дизельне паливо, що одержується шляхом етерифікації рослинної олії.

Сировиною для виробництва біодизелю можуть бути різні рослинні олії: ріпакова, соняшникова тощо. Як хімічна речовина біодизель є метиловим ефіром (з наук. літ.);

Біодизель може використовуватися в звичайних двигунах внутрішнього згоряння як самостійно, так і в суміші зі звичайним дизпаливом, без внесення змін до конструкції двигуна (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me