біодизель
БІОДИ́ЗЕЛЬ, ю, ч.
Дизельне паливо, що одержується шляхом етерифікації рослинної олії.
Сировиною для виробництва біодизелю можуть бути різні рослинні олії: ріпакова, соняшникова тощо. Як хімічна речовина біодизель є метиловим ефіром (з наук. літ.);
Біодизель може використовуватися в звичайних двигунах внутрішнього згоряння як самостійно, так і в суміші зі звичайним дизпаливом, без внесення змін до конструкції двигуна (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me