біолокація
БІОЛОКА́ЦІЯ, ї, ж., біол.
1. Здатність тварин визначати місцеперебування якогось об'єкта чи своє місцеперебування у просторі.
Завдяки унікальній здатності до біолокації кішка, як далеко б ви її не заносили, точно знайде шлях додому (із журн.).
2. Здатність окремих людей відшукувати воду, корисні копалини, підземні порожнечі і т. ін. за допомогою рук або нескладних приладів (наприклад, лози чи металевої рамки).
Одне з існуючих явищ, яке легко довести, та все-таки не можна досі пояснити, – так звана біолокація (її ще іменують лозоходінням) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біолокація — біолока́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- біолокація — -ї, ж. Здатність тварин визначати положення якого-небудь об'єкта відносно самих себе або своє положення у просторі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біолокація — біолока́ція (від біо... та локація) здатність тварин визначати положення якого-небудь об’єкта відносно самих себе або своє положення у просторі (біоорієнтація). Словник іншомовних слів Мельничука