біомеханіка
БІОМЕХА́НІКА, и, ж.
1. Розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів та організмів людини і тварин, а також досліджує механічні явища, які відбуваються в них.
Біомеханіка використовується для медичної діагностики, створення замінників тканин і органів, для розроблення методів впливу на процеси в живих організмах (з наук.-попул. літ.).
2. Будова, розвиток і діяльність рухового апарату людини і тварин як предмет вивчення.
Обмеження рухів у суглобі залежали від недооцінки біомеханіки руху в плечовому суглобі (з наук. літ.);
Поступово вимальовується модель остеохондрозу як захворювання порушеної біомеханіки хребта (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біомеханіка — біомеха́ніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- біомеханіка — (від гр. bios — життя і logos — наука) — наука про механічні властивості живого організму та його органів і систем, а також їх механічні рухи. Б. має важливе значення для наукового обґрунтування та інтенсифікації навчання диригуванню, гри на музичних інструментах, співу тощо. Словник-довідник музичних термінів
- біомеханіка — -и, ж. Розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів та організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в організмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біомеханіка — біомеха́ніка (від біо... та механіка) розділ біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, органів та організму в цілому, а також механічні явища, що відбуваються в організмі. Словник іншомовних слів Мельничука