біосенсор

БІОСЕ́НСОР, а, ч., спец.

Аналітичний прилад, у складі якого є біологічний чутливий елемент (фермент, антитіло, клітини чи шматочки тканин), поєднаний з перетворювачем (електрохімічним, оптичним, калориметричним чи акустичним).

Біосенсори можуть бути використані в медицині для самообстеження та самоконтролю пацієнтами, для моніторингу навколишнього середовища, для контролю за якістю харчових продуктів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me