біоценоз
БІОЦЕНО́З, у, ч., екол.
Історично складена сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяють територію з більш-менш однотипними умовами існування.
Нескінченно різноманітні біоценози флори і фауни дають нам численні приклади скупчень різнорідних живих речовин, які є неначе живими гірськими породами (з наук. літ.);
Ліси не тільки закріплюють піски, а з їх появою народжується новий біоценоз – велике угруповання рослин і тварин (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біоценоз — біоцено́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- біоценоз — Сукупність біоти біогеоценозу. Словник термінів з агрофітоценології
- біоценоз — -у, ч. Історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однотипними умовами існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біоценоз — біоцено́з (від біо... і ...ценоз) історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування (біотоп). Інша назва – ценоз. Словник іншомовних слів Мельничука
- біоценоз — Комплекс популяцій різних видів тварин, рослин і мікроорганізмів, які заселяють певне середовище (біотоп); автономна екологічна одиниця з динамічною біол. рівновагою. Універсальний словник-енциклопедія
- біоценоз — БІОЦЕНО́З, у, ч. Історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш-менш однотипними умовами існування. Словник української мови в 11 томах