1. Словник української мови у 20 томах

біпатрид

БІПАТРИ́Д, а, ч., юр.

У міжнародному праві – особа, яка є громадянином двох або більше держав одночасно.

Норми, що регулюють колізії, пов'язані з військовою повинністю та дипломатичним захистом біпатридів, містяться в міжнародних угодах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біпатрид — біпатри́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. біпатрид — -а, ч. У міжнародному праві – особа, яка має два чи більше громадянства. Великий тлумачний словник сучасної мови