1. Словник української мови у 20 томах

бісячий

БІ́СЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до біс¹ 1.

Мало не все місто вибігав [чортик] .. Хоч ніжки бісячі, а гудуть (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бісячий — бі́сячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бісячий — -а, -е. Прикм. до біс I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бісячий — БІ́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до біс¹ 1. Мало не все місто вибігав [чортик] ..Хоч ніжки бісячі, а гудуть (Вовчок, VI, 1956, 291). Словник української мови в 11 томах