біфуркаційний

БІФУРКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец.

Прикм. до біфурка́ція.

Внаслідок малої зміни збурення кулонівського поля структура прецесуючої еліптичної траєкторії частинки може зазнавати різких (біфуркаційних) змін (з наук. літ.);

Подальше поглиблення екологiчної кризи призведе до порушення сталого розвитку довкілля i до катастрофічних змiн стану бiосфери біфуркаційного типу (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біфуркаційний — біфуркаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. біфуркаційний — -а, -е. Стос. до біфуркації. Великий тлумачний словник сучасної мови