біхромати
БІХРОМА́ТИ, ів, мн. (одн. біхрома́т, у, ч.), хім.
Солі двохромової кислоти.
Нами апробовано суміш протравних матеріалів з метою поєднання позитивних властивостей біхромату калію та сульфату міді для отримання чорного кольору волосяного покриву (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біхромати — -ів, мн. Те саме, що дихромати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біхромати — біхрома́ти (від бі... і хромати) солі, двохромової кислоти. Найважливішими є Б. калію і натрію (хромпіки), їх застосовують як окислювачі в шкіряній, текстильній промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука