1. Словник української мови у 20 томах

біцикл

БІЦИ́КЛ, а, ч.

1. Старий тип велосипеда без поперечини з великим переднім і малим заднім колесами.

На вулиці задзвонив біцикл (із журн.).

2. розм. Велосипед.

Навіщо вигадувати біцикл? (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біцикл — Біци́кл: Бі́цикл: — велосипед [2;23;51;XI] Словник з творів Івана Франка
  2. біцикл — біци́кл іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. біцикл — біци́кл (біци́кль, бици́кєль) 1. велосипед (ст)||двоколесо, ровер 2. мотоцикл; мопед (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. біцикл — Старовинний тип велосипеда без поперечини з дуже вел. переднім і малим заднім колесом. Універсальний словник-енциклопедія