ваговоз
ВАГОВО́З, ВАГОВІ́З, во́за, ч.
1. Порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігу.
Коні були хороші, але все ваговози (Л. Смілянський);
// Кінь такої породи.
Зовні кінь був нічого собі, ваговоз (А. Михайленко).
2. Транспортний засіб для перевезення великих вантажів.
Все частіш доводилося об'їздити або зустрічати ваговози, різні машини, групки людей (М. Трублаїні);
По розбитому ваговозами грейдеру, пірнаючи в глибоких маслянисто-чорних коліях, уперто пробивається кудись маленький, по самий брезент забризканий грязюкою газик (О. Гончар);
Транспортування машин здiйснюється власним ходом, на буксирi, вантажних автомобiлях, причепах-ваговозах, залiзничним, водним i повiтряним транспортом (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ваговоз — вагово́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ваговоз — ваговіз, -воза, ч. 1》 Вантажний автомобіль, вантажівка. 2》 Те саме, що важковоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ваговоз — див. кінь Словник синонімів Вусика
- ваговоз — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови
- ваговоз — ВАГОВО́З, ВАГОВІ́З, во́за, ч. 1. Вантажний автомобіль, грузовик. Скрізь стояли дбайливо замасковані ваговози (Собко, Вогонь.., 1947, 111); Гудуть на промислах гудки. Снують на горах вагонетки й ваговози (Кучер, Дорога.., 1958, 161). Словник української мови в 11 томах