вагого

ВАГО́ГО, невідм.

1. мн. і одн., ч. і ж. Народ групи банту в Центральній Танзанії.

Основні заняття вагого: скотарство (велика рогата худоба, кози, вівці) та частково землеробство (сорго, кукурудза, маніок та ін.) (з наук.-попул. літ.).

2. ж. Мова цього народу.

Вагого належить до східної групи мов банту (з наук.-попул. літ.).