ваготонін

ВАГОТОНІ́Н, у, ч., фізл.

Гормон підшлункової залози, який підвищує тонус блукаючого нерва – вагуса.

Підвищуючи тонус вагуса, ваготонін підсилює активність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи й стимулює процеси кровотворення (з наук. літ.);

У підшлунковій залозі виробляються такі гормони, як інсулін, глюкагон, ліпокаїн і ваготонін (з навч. літ.).