важковик

ВАЖКОВИ́К, а́, ч.

Те саме, що важковагови́к.

Він [Тищенко] не плекає власне тіло, але завжди тримає себе в спортивній формі – важковика (Ю. Мушкетик);

Боксер-важковик.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me