важковик
ВАЖКОВИ́К, а́, ч.
Те саме, що важковагови́к.
Він [Тищенко] не плекає власне тіло, але завжди тримає себе в спортивній формі – важковика (Ю. Мушкетик);
Боксер-важковик.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me