1. Словник української мови у 20 томах

важковоз

ВАЖКОВО́З, а, ч.

Те саме, що вагово́з.

По вулицях гупали копитами важковози з тяжкими хурами, легко котилися тарантаси і брички (М. Циба);

Коней ділять на такі групи: верхові, рисисті, важковози, упряжні, декоративні (з наук.-попул. літ.);

Я трохи пройшов по вимощеній жорствою дорозі, а тоді мене підібрав важковоз, що їхав до містечка (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важковоз — важково́з іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. важковоз — -а, ч. Назва породи коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові; ваговоз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. важковоз — ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Словник синонімів української мови
  4. важковоз — ВАЖКОВО́З, а, ч. Назва породи коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові. Залежно від характеру продуктивності і пристосованості до умов використання породи коней поділяють на: рисистих (запряжних), важковозів (важкозапряжних) і верхових (Колг. енц., І, 1956, 605). Словник української мови в 11 томах