1. Словник української мови у 20 томах

важкопоранений

ВАЖКОПОРА́НЕНИЙ, а, е.

Якого важко поранили.

Коли німці нарешті захопили підземний бастіон, живими залишилося тільки троє його оборонців. Одна з них була жінка, інший – важкопоранений офіцер (із журн.);

// у знач. ім. важкопора́нений, ного, ч.; важкопора́нена, ної, ж. Той (та), кого важко поранили.

Останній час він працював на передових позиціях і виявив себе як прекрасний хірург, що врятував життя багатьом важкопораненим (М. Трублаїні);

Полонених половці в'язали, важкопоранених добивали, а з мертвих здирали зброю, одяг, взуття (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важкопоранений — -ого, ч. Той, кого важко поранено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. важкопоранений — важкопора́нений іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови