вайшешика

ВАЙШЕ́ШИКА, и, ж., іст.

Школа давньоіндійської філософії, яка визнавала авторитет Вед, але розвивала свої доктрини на незалежних засадах.

Вайшешика відома своїм ученням про атоми і систему категорій (падартха) (з наук. літ.);

Вайшешика ставить перед людиною мету – звільнення індивідуального “я”, вважає незнання основною причиною болю та страждання, припинення яких може бути досягнуто через правильне пізнання реальності (з наук.-попул. літ.).