1. Словник української мови у 20 томах

вакантний

ВАКА́НТНИЙ, а, е.

1. Ніким не зайнятий, вільний (про посаду).

– От добре, що ти приїхав, Гришо. А в мене, розумієш, вакантне місце є (Д. Ткач);

Кому ж було прийняти вакантну посаду, як не старшому їздовому, як не героєві Будапешта? (О. Гончар).

2. спец. Те саме, що вакансі́йний.

Забарвлення деяких типів неорганічних речовин пояснюють насамперед наявністю в їхніх молекулах атомів із вакантними орбіталями (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вакантний — (який ніким не зайнятий — про посаду) вільний. Словник синонімів Полюги
  2. вакантний — вака́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. вакантний — -а, -е. Ніким не зайнятий, вільний (про посаду). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вакантний — Вільний, незайнятий Словник чужослів Павло Штепа
  5. вакантний — ВАКА́НТНИЙ (про посаду — ніким не зайнятий), ВІ́ЛЬНИЙ, ВАКАНЦЬО́ВИЙ заст. Заготуйте проект на заміщення вакантних місць (О. Сизоненко); На тронному засіданні Посольська Ізба зажадала, щоб негайно розподілили вільні посади (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
  6. вакантний — Вака́нтний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вакантний — ВАКА́НТНИЙ, а, е. Ніким не зайнятий, вільний (про посаду). — От добре, що ти приїхав, Гришо. А в мене, розумієш, вакантне місце є (Ткач, Моряки, 1948, 52). Словник української мови в 11 томах