вакцинатор

ВАКЦИНА́ТОР, а, ч.

1. Прилад для проведення вакцинації.

Спреї-вакцинатори мають дві головки, які розпиляють вакцину, і механізм регулювання тиску з манометром (з наук.-попул. літ.);

Автоматичний вакцинатор – перший у світі апарат для автоматичної вакцинації курчат із продуктивністю 3000 ін'єкцій за годину (із журн.).

2. Те саме, що вакцино́лог.

Вакцинатор має своєчасно поставити діагноз, розпізнати хворобу до щеплення, щоб вирішити питання, чи буде щеплення порятунком, чи негативно вплине на здоров'я (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вакцинатор — -а, ч. Прилад для проведення вакцинації. Великий тлумачний словник сучасної мови