вакцинотерапія

ВАКЦИНОТЕРАПІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Метод лікування деяких інфекційних захворювань уведенням вакцини.

Вакцинотерапію у ветеринарії застосовують порівняно рідко, переважно при хронічних локалізованих інфекційних захворюваннях, наприклад, при бруцельозі, туляремії, стафілококових інфекціях і т. ін. для стимулювання процесу утворення антитіл (з наук. літ.);

Вакцинотерапія ґрунтується на багатократному ритмічному впливові на організм специфічним антигенним подразником, що супроводжується утворенням специфічних антитіл і підвищенням загальної опірності організму (з навч. літ.).