валабі
ВАЛА́БІ, невідм., ч. і ж.
Рід сумчастих ссавців родини кенгурових, менших за розмірами за кенгуру та валару.
Валабі – не окрема біологічна група, а сукупність видів, яка складається із декількох родів, що належать до родини кенгурових (з наук. літ.);
Валабі поширені на території Австралії, Тасманії, Нової Гвінеї та на архіпелазі Бісмарка (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me