валару
ВАЛА́РУ, невідм., ч. і ж.
Гірський кенгуру, який відрізняється від інших великих кенгуру коротшими задніми лапами, могутніми плечима, масивнішим складом.
Валару дещо менші за інших великих кенгуру; маса деяких із них досягає 77 кілограмів (з наук. літ.);
Валару живуть у важкодоступних скелястих районах гір та харчуються травою, листям, корінням (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me