1. Словник української мови у 20 томах

вальцювальниця

ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до вальцюва́льник; вальцівниця.

Надія працювала у нічні зміни на заводі вальцювальницею (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вальцювальниця — вальцюва́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вальцювальниця — -і. Жін. до вальцювальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вальцювальниця — ВАЛЬЦЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до вальцюва́льник. Словник української мови в 11 томах