валізочка
ВАЛІ́ЗОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до валі́зка.
Відчиняє [лікар] свою валізочку, виймає якісь порошки, розглядає їх, вибирає один і всипає в рот хворій (В. Гжицький);
Поїзд все торохтів і торохтів помалу, минаючи станції й полустанки, і вони [міліціонери] сиділи, як на голках, берегли Андрієву валізочку та якийсь лантух з речами (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- валізочка — валі́зочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- валізочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до валізка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- валізочка — ВАЛІ́ЗОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до валі́зка. Відчиняє [лікар] свою валізочку, виймає якісь порошки, розглядає їх, вибирає один і всипає в рот хворій (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 369). Словник української мови в 11 томах