1. Словник української мови у 20 томах

вандалізм

ВАНДАЛІ́ЗМ, у, ч.

Руйнування і нищення пам'яток мистецтва й культури.

Перед очима комісії постало бридке видовище дикого вандалізму: розірвані й розкидані по підлозі книжки, загиджені рештки розбитих погрудь Шевченка й Франка (Б. Антоненко-Давидович);

Для нових власників твори мистецтва виявилися зайвими. Такі акти вандалізму стали можливими за умов байдужості людей та влади: пам'ятки культури зникали одна за одною, ніхто цього навіть не помічав (з газ.);

// Безжальне ставлення до чого-небудь цінного.

– З цієї краси [мармуру] треба різати богинь і героїв, але цю красу нищить на вогні поміщик-дикун Коростишев. Він з мармуру випалює вапно! – Який вандалізм, який вандалізм! – задзвеніла приємним голосочком тоненька миловидна дівчина (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вандалізм — вандалі́зм безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей. Див. вандали. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. вандалізм — ВА́РВАРСТВО (неуцтво, грубість, низький ступінь культурного розвитку, безжальне ставлення до культурних цінностей і нищення їх), ДИКУ́НСТВО, ВАНДАЛІ́ЗМ. (Антей:) Хто ж то перейшов по нас, як по містках, до храму слави всесвітньої?... Словник синонімів української мови
  3. вандалізм — -у, ч. Нещадне руйнування і нищення пам'яток мистецтва й культури. || Безжальне ставлення до чого-небудь цінного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вандалізм — ВАНДАЛІ́ЗМ, у, ч. Нещадне руйнування і нищення пам’яток мистецтва й культури; // Безжальне ставлення до чого-небудь цінного. — З цієї краси [мармуру] треба різати богинь і героїв, але цю красу нищить на вогні поміщик-дикун Коростишев. Словник української мови в 11 томах
  5. вандалізм — рос. вандализм (лат. vandali- давньогерманські племена, що вирізнялись жорстокістю) — непотрібне, безглузде нищення матеріальних і культурних цінностей. Eкономічна енциклопедія
  6. вандалізм — вандалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. вандалізм — Вандалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)