вантаж

ВАНТА́Ж, у́, ч.

1. Речі, товари, які перевозять або признач. для перевезення (рідше для перенесення).

Люди з криголама вивозили вантажі на берег (М. Трублаїні);

Мокієнко виніс чорнило та квач, і одразу ж замаркували вантаж – написали, куди, кому, що і від кого (І. Багряний);

Гуде, гуркоче ешелон, Везе вантаж через кордон В міста, містечка й села (Л. Дмитерко);

Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар).

2. перен. Те, що обтяжує своєю наявністю.

Ну що ж, – стирчи і стережи .. Вантаж старої кривди й лжі Паперів, книг, імен (М. Бажан);

– А я, дурний, мучився, помирати зібрався, – забелькотів я, відчувши, як мільйоннотонний вантаж сповзає з моїх плечей, і я випростуюсь (В. Дрозд).

△ (1) Бо́ндовий ванта́ж, екон. – товар, затриманий на митному складі до сплати мита.

Митникам не вдалося встановити належність бондового вантажу, який зберігався на складі нерозмитнених вантажів (з газ.);

(2) Габари́тний ванта́ж – вантаж, що відповідає габаритам транспортного засобу.

За розмірами габаритні вантажі не перевищують габаритів кузова (з навч. літ.);

(3) Негабари́тний ванта́ж – вантаж, який не відповідає габаритам транспортного засобу.

За допомогою вертодирижаблів можна буде транспортувати бурові установки у складеному вигляді, перевозити негабаритні вантажі (з наук.-попул. літ.);

Таксува́ння вантажі́в див. таксува́ння.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me