вантажниця
ВАНТА́ЖНИЦЯ, і, ж.
Жін. до ванта́жник 1.
Невдовзі від непосильної роботи вантажницею на залізниці померла мати (з мемуарної літ.);
Виїхавши із села, я з великими труднощами влаштувалася вантажницею: розвантажувала вагони з вугіллям (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вантажниця — ванта́жниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вантажниця — -і. Жін. до вантажник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вантажниця — ВАНТА́ЖНИЦЯ, і, ж. Жін. до ванта́жник 1. Я вирішила сполучити дві операції, для чого забираю валок торфу, не зупиняючи тачанки. Крім того, відмовилась від звичайного руху вантажниць — перебирання руками держака гребка (Більше торфу.., 1948, 49). Словник української мови в 11 томах