1. Словник української мови у 20 томах

вантажовідправник

ВАНТАЖОВІДПРА́ВНИК, а, ч.

Той, хто здає вантаж для відправлення куди-небудь.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі (з наук. літ.);

За договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж до пункту призначення у зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вантажовідправник — ВАНТАЖОВІДПРА́ВНИК, а, ч. Той, хто здає вантаж для відправлення куди-небудь. Вага кам’яного вугілля, коксу та сланців при відправленні визначається на вагонній вазі вагарем вантажовідправника і посвідчується його підписом в накладній (Рад. право, 2, 1960, 117). Словник української мови в 11 томах
  2. вантажовідправник — вантажовідпра́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. вантажовідправник — -а, ч. Той, хто здає вантаж для відправлення куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вантажовідправник — рос. грузоотправитель юридична або фізична особа, котра відправляє у зазначений в супровідних транспортних документах пункт певну кількість вантажу. Eкономічна енциклопедія