1. Словник української мови у 20 томах

варильник

ВАРИ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового використання.

Варильник бітуму;

Варильник волокнистої сировини;

Варильник живильного середовища;

Варильник торфомаси.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варильник — вари́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. варильник — -а, ч. Робітник, що займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового вжитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варильник — ВАРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що займається варінням чого-небудь (фарби, клею і т. ін.) для технічного і побутового вжитку. Словник української мови в 11 томах