вартощі

ВА́РТОЩІ, ів, мн.

Духовні й матеріальні цінності, набутки.

Наша держава не має стійких і тривалих історичних традицій, що зумовлює масову орієнтацію на чужі політико-правові вартощі і загальну хаотичну громадянську поведінку (з публіц. літ.);

Створені романтиками художні вартощі виявилися настільки вагомими і життєздатними, що тривко ввійшли до способу мислення і досьогодні співтворять світ української культури, духовності і ментальності (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вартощі — ва́ртощі множинний іменник Орфографічний словник української мови