варіювання

ВАРІЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. варіюва́ти.

Пояснення того, чому керівництва країн із перехідною економікою часто звертаються до інфляційних методів шляхом варіювання рівнів інфляції, криється у спробі отримати більшу частину національного доходу в короткостроковому періоді, ніж при постійному рівні інфляції (з наук. літ.);

Намагаючись показати все те, що міститься в тексті, народний співак вдається до імпровізаційного варіювання основного наспіву (з наук. літ.);

Установлено діапазон варіювання таких показників, як покриття, чисельність, продуктивність для окремих видів рослин залежно від дії екологічних факторів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варіювання — варіюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. варіювання — -я, с. Дія за знач. варіювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варіювання — ВИДОЗМІ́НА (змінювання певних ознак, властивостей у чому-небудь), ВИДОЗМІ́НЮВАННЯ, ВАРІЮВА́ННЯ, МОДИФІКА́ЦІЯ, МЕТАМОРФО́ЗА книжн. (перетворення однієї форми чогось в іншу). Словник синонімів української мови
  4. варіювання — ВАРІЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. варіюва́ти. Намагаючись показати все те, що міститься в тексті, народний співак вдається до імпровізаційного варіювання основного наспіву (Мист., 6, 1955, 7). Словник української мови в 11 томах