васальство
ВАСА́ЛЬСТВО, а, с.
Стан васала; залежність, підданство.
Законодавчо польське васальство Кам'янеччини було закріплене 1569 року Люблінською унією, що за нею Поділля ставало коронним воєводством (із журн.);
У світі, що знову повинен стати багатополярним, ми спільно маємо виконати важливу роль на основі відносин, які базуються на принципах рівності та яким зовсім не притаманний принцип васальства (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- васальство — васа́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- васальство — -а, с. Те саме, що васалітет. Великий тлумачний словник сучасної мови