васальство

ВАСА́ЛЬСТВО, а, с.

Стан васала; залежність, підданство.

Законодавчо польське васальство Кам'янеччини було закріплене 1569 року Люблінською унією, що за нею Поділля ставало коронним воєводством (із журн.);

У світі, що знову повинен стати багатополярним, ми спільно маємо виконати важливу роль на основі відносин, які базуються на принципах рівності та яким зовсім не притаманний принцип васальства (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. васальство — васа́льство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. васальство — -а, с. Те саме, що васалітет. Великий тлумачний словник сучасної мови