васильки
ВАСИ́ЛЬКИ́, васи́лькі́в, мн. (одн. васи́льо́к, васи́лька́, ч.; збірн. васи́льок, льку, ч.).
1. Народна назва базиліку.
Без васильків і без рути Спочивайте, діти (Т. Шевченко);
Всюди так хороше, чисто; пахощі од васильків та м'яти окривали всю хату (Панас Мирний);
[Дружки (співають):] В долину, .. в долину По червону калину, По хрещатий барвінок, По зелений васильок (М. Кропивницький);
Васильки духмяні (базилік звичайний) відомі як пряна і лікарська рослина, цвіте в літні місяці, випромінюючи прекрасний аромат (з Інтернету).
2. Волошки (див. воло́шка¹).
Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй (В. Сосюра);
Боєць стояв над кущиком синіх васильків, приязно всміхаючись до них (О. Гончар);
Світилок теж було дві – з васильками в косах і з свічками із ярого воску та шабельками в руках (Ю. Мушкетик);
* У порівн. [Князь:] Ті очі сині, як васильки .. Се ти, моя єдина, Моя сердешна, незабутня доню (І. Франко).
Значення в інших словниках
- васильки — ВАСИЛЬКИ – ВОЛОШКИ Васильки, -ів, мн. (одн. васильок, -лька) (Ocimum). Кущова трав’яниста рослина із запашними синіми квітками, що колись використовувалася у певних народних обрядах; деякі види її вирощуються як ефіроолійні культури. Літературне слововживання
- васильки — -ів, мн. (одн. васильок, василька, ч.; збірн. васильок, -льку, ч.). 1》 Кущова трав'яниста рослина з запашними синіми квітками. 2》 Квіти цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Васильки — Васи́льки множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- васильки — ВАСИ́ЛЬКИ́, ів, мн. (одн. васи́льо́к, васи́лька́, ч.; збірн. васи́льок, льку, ч.). 1. Кущова трав’яниста рослина з запашними синіми квітками, що в давнину використовувалася при певних народних обрядах; деякі види її вирощуються як ефіроолійні культури. Словник української мови в 11 томах