вата

ВА́ТА, и, ж.

Пухнаста маса із тонких волокон бавовни, шерсті, шовку і т. ін., слабо переплетених між собою в різних напрямах.

Надя пішла сховала черепки у свій туалетний столик, ще й старанно загорнула їх у вату (Леся Українка);

Не поспішаючи, Лякін дістав із шафки йод, марлю, вату (А. Шиян);

* У порівн. Сніг пухнатий, Наче вата, Жаль по ньому і ступати – Білий, чистий сніг (Г. Бойко).

△ (1) Мінера́льна ва́та, спец. – теплоізоляційний матеріал із тонких волокон, одержуваних із мінеральних та шлакових розплавів.

Мінеральна вата характеризується значною стійкістю до високих температур та до дії хімічних речовин (з наук.-попул. літ.);

Мінеральна вата має чудові тепло- та звукоізоляційні властивості (із журн.);

(2) Шла́кова ва́та, спец. – теплоізоляційний матеріал, вигот. із металургійних або інших шлаків.

Шлакова вата являє собою скловидні нитки товщиною до 12 мк і довжиною до 60 мм, які утворюються шляхом розпилення тонкого струменя шлакового розплаву паром, що поступає під тиском до вихідного отвору печі (з наук.-техн. літ.).

◇ Затика́ти (затуля́ти, рідко зату́лювати) / заткну́ти (затули́ти) ву́ха [ва́тою, рідко во́ском] див. затика́ти¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вата — ва́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вата — -и, ж. Пухната маса з бавовни, шерсті та інших волокнистих речовин. Гігроскопічна вата — вата, здатна поглинати вологу з повітря завдяки капілярній конденсації. Фібринна вата — волокна фібрину, отримані із плазми крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вата — (-и) ж.; комп. Компілятор фірми "Вейтком" (Watcom). БСРЖ, 90; Синишин, 25. Словник жарґонної лексики української мови
  4. вата — затика́ти / заткну́ти ву́ха (ва́тою). Не реагувати, не звертати уваги на кого-, що-небудь. Чіпка не чув нічого такого, а Мотря, хоч і чула, та затикала вуха (Панас Мирний); Може, і не треба тривожити наш спокій, може краще жити, заткнувши вуха ватою, одягнувши рожеві окуляри? (З газети). Фразеологічний словник української мови
  5. вата — ВА́ТА, и, ж. Пухната маса з бавовни, шерсті й інших волокнистих речовин. Надя пішла сховала черепки у свій туалетний столик, ще й старанно загорнула їх у вату (Л. Укр., III, 1952, 485); Не поспішаючи, Лякін дістав із шафки йод, марлю, вату (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах
  6. вата — Вата, -ти ж. Родъ невода съ мелкими ячеями для небольшой рыбы. Вх. Пч. ІІ. 21. Словник української мови Грінченка