ватажанин

ВАТАЖА́НИН, а, ч.

Член ватаги (у 1–3 знач.).

– Ой ви, хлопці, ви, добрі молодці, А де будемо ночувати? – звертається до ватажан отаман (М. Коцюбинський);

Всі вони з поплічників Петрика, його ватажани, а значить, усі запорожці (Г. Колісник);

Взаємини між ватажанами всередині чумацької корпоративної громади регулювалися виключно “чумацьким звичаєм”, що був уособленням психологічного типу чумака і являв собою систему норм звичаєвого права, інтерпретованих відповідно до реалій промислу (з наук. літ.).