ватин
ВАТИ́Н, у, ч.
Тканина рідкого плетення з густим начосом, яка перев. підшивається для утеплення між підкладкою і верхом одягу.
Як же вона [Вероніка] тоді бігла в кімнатних капчиках, у старій болоновій [болоньєвій] куртці, з якої крізь дірки випадав ватин (Є. Кононенко);
Ватин випускають бавовняний, шерстяний і напівшерстяний (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ватин — -у, ч. Трикотажна тканина з рідкою основою, але товстим, густим начосом, яка використовується замість вати для утеплення верхнього одягу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Ватин — Ва́тин іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- ватин — Вати́н, -ну, на -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ватин — ВАТИ́Н, у, ч. Трикотажна тканина з рідкою основою, але товстим, густим начосом, яка використовується замість вати для утеплення верхнього одягу. Словник української мови в 11 томах